Тема. «Сонети закоханого серця» Франческо Петрарка. Образ ліричного героя та героїні. Втілення гуманістичних ідеалів в поезії митця.
Мета: ознайомити учнів із творчістю Ф. Петрарки; допомогти школярам відчути історико-культурну атмосферу епохи Відродження; познайомити учнів з незвичною історією кохання поета; дати можливість краще усвідомити красу поетичного слова, його глибинний зміст; ознайомити з особливостями засвоєння поняття «сонет»; розвивати навички аналізу ліричних творів; розвивати монологічне мовлення, виразне читання, творчі уявлення учнів; виховувати естетичні смаки, повагу до світлих почуттів людини.
Обладнання: портрет Ф. Петрарки; збірка «Канцоньєре»; схема «Сходинка» (заповнюється в ході уроку).
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
Страждай безмовно, душе, без жалів, -
Одна тобі в пройдешнім нагорода:
Тій віддане життя моє й свобода,
Кому я «лиш тебе люблю» повів.
Ф.Петрарка
ХІД УРОКУ
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ
ЗНАНЬ УЧНІВ
«Мозковий штурм»
Італія … країна мрій, фантазії, нездійсненних і таких бажаних чудес. Сьогодні я запрошую вас здійснити подорож до цієї країни, в далеке ХІV століття, і допоможе нам у цьому література. Але для того, щоб ми вільно почували себе в минулому, краще зрозуміли італійську поезію, необхідно отримати перепустку, правильно відповівши на декілька запитань.
1. Як називається період ХІV-ХVІ ст., основним досягненням якого є відкриття людини? (Відродження).
2. Назвіть справжнє прізвище Ф.Петрарки. (Петракколо)
3. Назва збірки Ф.Петрарки, яку вважають ліричною сповіддю поета. («Канцон’єре»).
4. Ім’я жінки, якій буде присвячена ця збірка (Лаура).
5. Віршована форма з 14 рядків, у яких йдеться про поєднання земного та небесного, матеріального та духовного. (Сонет).
Перепустка отримана. Чарівний «ключ» відчиняє нам двері в Італію. Ми спробуємо пізнати внутрішній світ могутнього титана доби Відродження Ф.Петрарки і розгадати вічну загадку кохання поета.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Таїна кохання, вічна й незбагненна, завжди хвилюватиме, мучитиме, вимагатиме свого осмислення.
Як не любов, то що ж це може бути?
А як любов, то що ж воно таке?
Сходинка за сходинкою ми будемо підніматися до розкриття найвеличнішої таємниці прекрасного почуття, яке набуло вселенського звучання і сили.
«Сходинка»
Любов – благо
Шляхетна, єдина, шалена
Повага до жінки
Духовно розкріпачена особистість
Гуманістичний світогляд епохи
III. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
Сьогодні ми спробуємо розгадати для себе загадку творчості, джерела натхнення, дійти власного розуміння високого людського почуття – кохання. Ми здійснимо подорож, яка сягне іншої системи часових координат, поринемо у світ високих почуттів, великого і широкого кохання.
Слово вчителя з елементами бесіди.
- Що є стало відправною точкою, тим підґрунтям, на базі якого виникло таке почуття і можливість виразити свої переживання?
Коротка характеристика епохи Відродження.
Відродження або Ренесанс – одна з найбільш визначних епох в історії розвитку цивілізації. У цей час розпочинається могутній рух культури, формуються нові політичні і суспільні відносини, інтенсивно розвиваються ремесла, торгівля, ділові зв’язки між містами. Все це спряло розширенню кругозору людини, змінювало її ставлення до навколишнього середовища.
- Як ви розумієте термін «гуманізм»?
Гуманізм – це людяність у суспільній діяльності, в ставленні до людей. Гуманізм – це прогресивний рух епохи Відродження, спрямований на проголошення людини найвищою цінністю.
- Який ідеал людини формувався в епоху Відродження?
Людину вже бачили не рабою Божою, а творцем своєї долі. Проповідується мораль вільної особистості, повага до людини, віра в розум. Гідність людини вбачали в її особистих чеснотах, освіченості й діяльності. Ідеалом була розкріпачена, гармонійно розвинена особистість, людина високої інтелектуальної культури.
Нова епоха відкрила радість і красу земного буття, реальний світ і багатство внутрішнього світу особистості.
Отже, гуманістичний світогляд епохи став тією основою, яка спонукала розкрити душу, розповісти про особисті переживання усьому світу, формувала нову шкалу цінностей. Як ви розумієте вислів: «Без розумової культури не може бути і витончених почуттів».
Спробуйте намалювати словесний портрет Петрарки.
Словами великого Петрарки заговорять сьогодні вуста його нащадка. (Учень від першої особи читає «Лист Ф.Петрарки до нащадків»): «Коли ти почуєш щось про мене, хоча й сумнівно, щоб моє убоге й нікчемне ім’я проникло крізь товщу простору й часу, отоді, ймовірно, захочеться тобі дізнатися, якою людиною я був. Я ж був одним із вашої отари. Від природи душа моя була обдарована і щирістю, і скромністю …
Я завжди глибоко зневажав багатство. Не прагнув я нажити багатства.
Засвоїв начала граматики, діалектики, риторики в обсязі, в якому викладають у школах. Потім переїхав я для студіювання законів до Монпельє, згодом до Болоньї, де впродовж трьох років опановував курс цивільного права. Багато хто гадав, що, незважаючи на свою молодість, я досяг би в цій галузі значних успіхів, якби продовжував розпочате. Однак я зовсім облишив ці заняття, тільки – но звільнився від опіки батьків, тому що застосування законів деформуються жорстокістю людською.
Мабуть саме від батька передалось мені прагнення до незалежності. Я завжди хотів не знати злиднів, не маючи й нічого зайвого, не розпоряджатися іншими, але й не бути в чомусь залежним від інших …
Моя розповідь затяглась би ще надовго, якби я став перераховувати, що саме робив я упродовж багатьох років. Тож на цьому дозвольте закінчити».
Отже, Петрарка найбільше цінував свободу, внутрішню незалежність.
- Яке місце в житті Петрарки належить матері?
Важливим розумінням того підгрунтя, на основі якого сформувалось почуття до земної жінки, є синівські почуття до матері.
Петрарка запевняв, що повага до людини починається з поваги до жінки: матері, сестри, коханої. Його мати, колись красуня Елетта Каніджані, померла рано, у віці 38 років. Свої перші вірші Петрарка присвятив саме їй. У вірші було 38 рядків, саме стільки прожила на світі жінка, про яку поет піднесено сказав, що «була вона найкращою з матерів, яких я будь-коли бачив».
Висновок. Кохання без поваги – це ангел з одним крилом. Кохання без поваги недовговічне і непостійне. Перш ніж покохати в дівчині жінку, полюби в ній людину.
В його житті був роковий той день,
Що став причиною усіх його сонетів і пісень,
Бо він зустрів у храмі, в Авіньйоні,
Частиночку себе, своєї долі!
Ф.Петрарка все життя оспівував свою Лауру, яку він побачив 6 квітня 1327 року в церкві Святої Клари в Авіньйоні і закохався в неї на все життя.
Йому було 23, їй — 20. Вона була заміжньою жінкою. Він — молодим науковцем і поетом.
1348 року в розквіт життя Лаура померла. Її смерть глибоко вразила поета. До кінця своїх днів Петрарка залишився вірним пам'яті Лаури. На схилі віку Петрарка сказав, що кохання до Лаури було для нього провідною зорею. Думки про неї надихали поета на найкращі творчі звершення. Саме Лаурі присвятив Петрарка збірку «Книга пісень», або «Канцоньєре».
Роботу над цією книгою Петрарка розпочав, коли закохався в Лауру, і продовжував усе життя. Поет присвячував їй вірші й тоді, коли Лаури не стало.
Збірка «Канцоньєре» складається з 2-х частин.
Збірка «Канцоньєре
«На життя донни Лаури » « На смерть донни Лаури »
Усього 366 віршів; 317 присвячено Лаурі.
Що в перекладі означає ім’я Лаура? (золоте волосся, лавр, приємний подих). Про їх надзвичайну зустріч хочеться говорити тільки сонетами.
2. Дослідницька робота над сонетами
Аналіз сонета № 61 «Благословенні будьте, день, і рік…»
• Хто є героєм цього вірша? (Ліричний герой).
• Яким є настрій вірша? (Це своєрідна молитва душі й серця до коханої жінки).
• Відомо, що Петрарка сприймав кохання то немов найвище благо, то немов гріховне почуття. Як такі суперечливі погляди відобразились іу вірші? (Кохання – це найвища радість, але разом з тим і «солодкий біль», «серця рани», «неподільна радість».) Але ліричний герой приймає все це й не відмовляється від кохання»).
• Що вказує на те, що ліричний герой приймає все це і не відмовляється від свого кохання? (Він благословляє той день, час, рік, місце, де зустрів кохану. Благословляє лук Амура, що вразив його серце; ім’я коханої та, навіть, душевний біль від нерозділеного кохання).
• Як він звертається до коханої? Чому? (Донна. Так зверталися в Італії доби Відродження до жінки).
• Які засоби художньої виразності використовує автор? (Епітети: ясний потік, ім’я ніжне і кохане, солодкий біль, опечаленої ночі. Антитеза: солодкий біль. Анафора (єдино початок): благословен).
• Яким змальовано ліричного героя? ( Він по-лицарськи милується Прекрасною Дамою, жодної зухвалої думки немає у нього. Це поклоніння коханій).
• До якої частини «Книги пісень» ви б віднесли цей сонет? («На життя донни Лаури»).
Згадуючи історію палкого почуття, Петрарка писав: «В юності я страждав від шаленої, але єдиної шляхетної любові, і страждав би ще довго, якби вогонь пристрасті не погасила жорстока смерть».
Отже, любов поета до Лаури шалена, шляхетна, єдина. На думку приходить незвичайне порівняння, коли читаєш рядки: «В рік 1327, у квітні, о першій годині шостого дня, ввійшов я в лабіринт, де виходу немає». Саме так поет описує першу зустріч з жінкою, яка стала для нього музою на все життя.
Як же все-таки поет сприймає свою любов: як зло чи благо?
Аналіз сонета № 132 «Як не любов, то що це бути може…»
• Які питання хвилюють ліричного героя? (Герой розмірковує над тим, що таке кохання: добро чи зло. Чи хоче він кохати, чи може противитися цьому почуттю? Хто може йому допомогти? Його турбує те, що ним оволоділо земне кохання, але це кохання до ідеалізованої жінки, тобто воно романтичне).
• З ким сперечається герой? (Із самим собою). Які проблеми його хвилюють? (Якщо любов – благо, то чому вона несе журбу? А якщо – зло, то чому кохання таке солодке? Окрім того, героя хвилюють питання розуму і пристрасті).
• Як автор виражає суперечливі погляди ліричного героя? (За допомогою антитез: живлюща смерть, втіха навісна; «…палаю в стужу - в спеку весь дрижу»).
• Який образ використав Петрарка для зображення суперечливості кохання? (Образ хисткого човна в безкрайому морі).
• Що символізують ці образи? ( Море – символ життя, човен – символ людини, котра втратила життєві орієнтири).
• Назвіть прийом, що підсилює цей образ. (Порівняння: «Неначе в просторінь морську безкраю, В човні хисткому рушив без керма…)
• Яким чином у вірші виразилися погляди Петрарки як людини епохи Відродження? (Петрарка як представник нової доби не звертається до Бога, на відміну від героя Данте Аліг’єрі; він свідомо залишається наодинці зі своїми проблемами).
• Як ви думаєте, про що мріє ліричний герой? (Він прагне, щоб його кохання було високим. Тільки таке почуття є найбільшим щастям).
Слово вчителя.
Петрарка підкреслює суперечливий, двоїстий характер земного кохання. Філософські роздуми поета не можна сприймати однозначно. Але попри всі вагання, пережиті муки кохання, Петрарка сприймає любов як благо і не жалкує, що доля подарувала йому можливість пережити почуття незвичайної сили: «Страждай безмовно, душе, без жалів ...».
Клопоти, гнів, зло, зваба, згода, жар, прохолода, сни – все це, виявляється, сумісне із словом «кохання». Ми відкриваємо цілий «спектр» відчуттів, який переживає закохана людина, і які до того ж такі «солодкі». Це свідчить про глибокі психологічні знання почуттів, що проймають людину, яка знає, що таке кохання.
Теорія літератури
♦ Які художні засоби використовуються в сонеті?
(У процесі аналізу твору заповнюється таблиця.)
Антитеза (протиставлення)
«А як любов, то що таке вона?» |
«Як не любов, то що це бути може?» |
«Добро?» |
«Чи зло?» |
«Але ж муки ці солодкі...» |
«...Та в ній скорбота нищівна...» |
«Горіти хочу...» |
«Не хочу?..» |
«Власна воля...» |
«Воля чужа...» |
Оксюморон — стилістичний засіб, побудований на поєднанні контрастних понять, які логічно нібито виключають одне одне, але насправді тяжіють до смислового поєднання і розширюють наше уявлення про художній образ, поглиблюють і збагачують його.
Оксюморони
• «Але ж муки ці солодкі...»
• «Живлюща смерте...»
• «Втіхо навісна...»
• «Палаю в стужу...»
• «В спеку весь дрижу...»
• Зверніть увагу на розділові знаки в тексті сонету. Про що вони свідчать? Які риторичні фігури позначаються ними в тексті твору? (Риторичні запитання, окличні риторичні речення.)
Риторичні запитання |
Окличні риторичні речення |
«Як не любов, то що це бути може?» |
«Але ж муки ці солодкі, Боже!» |
«А як любов, що таке вона?» |
«Бідкатись негоже!» |
«Добро?» |
«То даремна скарг луна!» |
«Зло?» |
«Живлюща смерте, втіхо навісна!» |
« Хто твій тягар здолати допоможе? » |
|
«Чужій чи власній долі я служу?» |
|
♦ 3 якою метою автор використовує саме ці художні засоби? (Протиставлення, оксюморони, риторичні запитання, риторичні окличні речення — дуже влучні, виразні художні засоби для відтворення почуттів, допомагають глибше розкрити суперечливість такого багатогранного почуття, як любов.)
|
3. Практична робота: дослідження сонетів (у
групах)
Завдання, спільне для всіх груп
♦ Виразно прочитайте сонет.
♦ Поясніть його зміст, тему, ідею.
♦ Визначте художні засоби.
Група 1. Сонет № 35 Група 2. Сонет № 162
Група 3. Сонет № 267 Група 4. Сонет № 312
Колективне створення асоціативного портрета Лаури.
Лаура
«краса її очей сп’янила» Петрарка
«сліди святі чудових ніжок»
«погляд ніжний» ідеалізація образу коханої
«чарівний вид» вживання штампів у описах
«постать горда» зовнішності
«струнка постава» Якщо можеш передати словами
«сміх, що жалить того хто набрид» те, настільки сильно любиш, це
«душа, що мов зоря яскрава» означає, що любов твоя слабка
Франческо Петрарка
Слово вчителя. Портрет її чітко не визначений, вона недосяжна для поета, але він прославляє почуття до Лаури, навіть коли на них не відповідають, адже воно збагачує душу, розкриває красу земного світу. Образ Лаури продовжує до цього часу хвилювати митців своєю простотою і невловимістю.
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
1. Рефлексія
· Назвіть канонічні структурні ознаки сонету.
· Визначте прийоми творення поетичних образів у сонетах Ф. Петрарки.
· Назвіть головну тему сонетів Ф. Петрарки.
· На вашу думку, як у творчості Ф. Петрарки проявилися риси епохи Відродження? (Любов поширюється не лише на релігійні цінності, ай на людину. Петрарка показав переживання закоханої людини.)
«Точка зору».
Уявіть, що я журналіст і беру у вас інтерв’ю. Користуйтеся під час відповіді опорними словами, що подані на картках і лежать на парті:
· На мій погляд..
· Я думаю...
· Я переконаний в тому, що...
· Мені здається, що...
· Я вважаю...
· На мою думку..
- Як би склалася доля Петрарки, якщо б він зізнався б у коханні Лаурі?
- Чи зміг би Петрарко написати такі гарні сонети, якби його муза відповіла йому взаємністю?
Виявити ваші знання по темі допоможе сенкан, який ви складете.
Петрарка;
Неймовірний, романтичний;
кохав, чекав, писав.
Його вважають поетом-гуманістом
Поет.
Слово вчителя
Сьогодні ми з вами, діти, спробували доторкнутися до прекрасного, розібратися в найвеличнішій таємниці кохання італійського поета доби Відродження, доби духовного розкріпачення Людини, котра відверто заявила світу про свої почуття. Ми відкрили для себе справжню шкалу цінностей, заради яких варто жити. Ми пізнали їх, читаючи сонети Петрарки.
Отже, що на вашу думку означає кохати по справжньому?
Кохати – значить бажати іншому того, що вважаєш за благо. Суть кохання в тому, щоб відмовитися від усвідомлення самого себе, забути себе в іншому «я» і, можливо завдяки цьому знайти себе. Кохання відкриває в людині прекрасне.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити сонет Ф. Петрарки напам’ять (на вибір). Дослідити один із сонетів за алгоритмом роботи в класі.